Отож, в мене є матеріал та ілюстрації, які до того вже відсканували в комп’ютер. Перш ніж ви почали фантазувати в своїй голові, як і що у вашому виданні буде, зверніть увагу, на реальну картину: скільки у вас всього тексту?, на скільки великі розділи? (чи взагалі у вас вони є), який формат ілюстрацій? І що з ними можна зробити, щоб не зіпсувати своїми діями «розтягування по ширені/довжині». І лиш, тепер, дивіться на те, що вам пропонує програма верстки, та друковані видання.  

Коли ви звернулись до верстки, то не бійтесь збільшувати текст (в мене таке було), якщо в майкрософт 14 шрифт, то в паблішері він замалий , тому варто використовувати мінімум 20. І оскільки, в мене для дітей, то з інтерлінйажем теж можна погратися. Тож, в сумі виходить, що проста каз ... Читати далі »

Брошура – це зручне видання, для видавця, автора та читача.

Видавцеві – тому, що не завдає великих економічних витрат.

Авторові – тому, що завдяки їй можна видавати повноцінні книжечки. Для того, щоб і читали і щоб зарекомендувати себе в творчому суспільстві.

Читачеві – тому, що порівняно мало і зручно читати. 

Брошури класифікують:
1.    За орієнтацією:

•   книжкові;

•   альбомні;

•   рівносторонні.

2.    За складниками блоку:

• однозошитні;

•  багатозогитні;

• зі вставками, вклейками, віконцями тощо.

3.    За способом комплектування сфальцьованих зошитів:

•  підбиранням;

•   вкладанням.

4.    За способом скріплення:

•    шиття дротом;

•  НКС

•  швейно-клейове.

Посмотреть на Яндекс.Фотках

Брошура складається з таких елементів:
Обкладинка – покриття книжкового блока. Вона виконує інформаційну, захисну та декоративну функції. Рішення обкладинки має бути декоративним, ясним, надавати брошурі гарний зовнішній вигляд, але водночас давати точну характеристику, розкривати основний сенс змісту, стиль і образну побудову. На обкладинці мають бути елементи, що зацікавлюють та основні відомості про видання, адже саме з обкладинки починається знайомство читача з виданням.
Титульний аркуш – містить частину основних вихідних відомостей, які дозволяють ідентифікувати видання з-поміж інших. Малюнок на титулі застосовується порівняно рідко й має більше декоративне значення.
Зворот титулу – на цьому аркуші розміщуються такі елементи вихідних відомостей: шифр зберігання видання (це умовне призначення кодів, які складаються із класифікаційних індексів бібліотечно-бібліографічної класифікації, універсальної десяткової класифікації та авторського знака), макет анотованої каталожної ... Читати далі »

Процес оформлення видання полягає з трьох послідовних етапів:
1.    Підготовчий етап – народження і формування задуму; перетворення задуму в проект оформлення; перетворення проекту в модель оформлення – макет. Визначається значення і місце кожного тексту і зображення у виданні відповідно до задуму і закріплення за ними певних графічних характеристик, а також їх взаємодія, ієрархічна структура і відображення її у системі рубрикації.
2.    Етап виконання – формується зміст та графічні характеристики зовнішнього та внутрішнього оформлення: робота над ескізами або пошук та добір ілюстрацій і фотографій; гармонійне поєднання зображень, текстів, їх класифікація і опрацювання, створення макетів. Весь графічно-зображальний ряд повинен об'єднувати різнорідну текстову частину і утворювати нерозривну єдність, причому видання має сприйматися цілісно й неповторно.
3.    Композиційно-технічний етап – набір та верстка, підготовка зверстаного ма ... Читати далі »

За способом зображення розрізняють фотовидання, альбоми й атласи креслень (науково-технічні, архітектурні) і видання художньо-образного характеру.
За матеріальною конструкцією розрізняють книжкові, аркушні й карткові ізовидання.
До книжкових ізовидання відносяться:

•  альбоми з мистецтва, що містять репродукції творів живопису, графіки, скульптури, архітектури, прикладного й народного мистецтва або оригінальні авторські форми (гравюри, офорти, літографії, монотипи і т. ін.);

•   фотоальбоми: документальні, історичні, портретнобіографічні, пам'ятні, з кіно і театрального мистецтва й оригінальні видові, публіцистичні;

•  науково-технічні альбоми: медичні, природничо-наукові, робочих креслень та ін.;

•  видання неальбомного типу по образотворчому мистецтву, що містять значний обсяг ілюстрацій. Сюди ж можна віднести й картографічні атласи.

До аркушних ізовидань належать плакати, афіші, буклети, репро ... Читати далі »

Видання – це найголовніший вид документа, головне джерело інформації, універсальний засіб соціальної комунікації.
Видання класифікують за такими ознаками: цільовим призначенням, обсягом, складом основного тексту, структурою, ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації і т. ін. Це дозволяє здійснити внутрішньовидову класифікацію видань, визначити їх різновиди і типологічну розмаїтість.
За цільовим призначенням виділяють такі типи видань: офіційне; наукове; науково-популярне; науково-виробниче; виробничо-практичне; нормативне виробничо-практичне; навчальне; суспільно-політичне; довідкове; видання для дозвілля; рекламне; літературно-художнє.
За ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації розрізняють п’ять видів видань:
1.    інформаційне – містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, ті, що не публікуються) або результат аналізу й узагальнення відомостей, поданих у першоджерелах;
2.    реферат ... Читати далі »