А
ви знали, що країною в якій читається та видається найбільше книг із
бібліотек являється Ісландія? Так от, це так. Література Ісландії
знаменита у всьому світі. Ісландія вважається країною книг, мова іде як і
про давню літературу, аналогів якої просто немає, так і про сучасну
літературу. Ісландці вважаються "найлітературнішим" народом світу: по
числу поетів і письменників на душу населення Ісландія залишає позаді
зараз всі інші країни. Але справа не тільки в цьому.
Вона вже в Середні віки була країною з практично повною грамотністю: читати і писати вміли навіть прості селяни. Так що літературна традиція склалася дуже рано. Коли офіційно вводилося християнство (близько 1000 року), язичництво тут не викорінювали вогнем і мечем, а, так би мовити, інтегрували, тому і літературна традиція, пов'язана з язичництвом, теж збереглася. Завдяки поголовної грамотності, ісландська мова лише трішки змінилась за останні кілька століть, тому старовинні саги, манускрипти, літописи можуть читати сьогодні в оригіналі не тільки вчені-лінгвісти, але й усі жителі країни. І їх дійсно читають. Читання саг, їх тлумачення, суперечки про їх героїв та антигероїв, про реальної історичної підгрунтя - одне з улюблених проведення часу в сучасній Ісландії. Багато жителів країни ідентифікують себе з персонажами саг, і це не дивно: при населенні країни в 320 тисяч жителів (приблизно стільки живе, наприклад, в Севастополі чи Херсоні) і мінімальної імміграції, родинні зв'язки з описаними в сагах персонажами цілком реальні.
Більшість так званих родових саг (це знамениті і значні з літературного погляду твори ісландського епосу) були записані ще в XIII столітті. Більша частина з них розповідає про події IX - XI століть, після заселення острова. До цього існували усні перекази, адже саме ісландське слово "сага" походить від дієслова "розповідати". До родових саг відносять також цикл хронік, написаних, що називається, по гарячих слідах і об'єднаних в "Сагу про Стурлунгів", головний мотив яких - міжусобні чвари XII - XIII століть. "Типова" цитата з ісландських саг звучить так: "Коли конунг Харальд дізнався, що Торольв Бородач тримав у себе Берна, сина Кетіл Плосконос, оголошеного ним поза законом, він послав до нього людей і велів йому очищати землі і забиратися у вигнання ..."
Різні роди і клани ділили сфери впливу, воювали за владу, билися в буквальному сенсі "стінка на стінку", раз у раз спалахували великі конфлікти, які до середини XIII століття переросли у громадянську війну. І все закінчилося, врешті-решт, втратою Ісландією незалежності. Лише в 1944 році вона стала суверенною республікою.
Ісландія є почесним гостем на багатьох книжкових ярмарках світу, а особливо Європи.
Та й сама Ісландія гарна країна. Ви можете самі в цьому переконатись відвідавши її на канікулах чи переглянути моє слайд-шоу!
Про цю чудову країну тепло відзиваються і ті, хто там побував.
"Исландия - потрясающая страна ... Ее роскошные пейзажи и природные явления действительно оставляют в душе неизгладимое впечатление. Для нашей группы знакомство со страной состоялось в августе этого года. Мы увидели ее глазами нашего гида - Татьяны, которая уже много лет живет там, дышит этим воздухом и бесконечно влюблена в этот дивный уголок на краю земли. Прекрасно зная местность, историю, традиции и обычаи Исландии, Татьяна организовала нам не просто обычную стандартную программу, а открыла новый мир, за что я ей безмерно признательна! Самим ярким впечатлением для меня стал берег Атлантического океана ... Оказавшись один на один с этой первозданной стихией я вдруг поняла, как хочется остановить мгновение и хотя бы на время прекратить нескончаемую гонку, побыть наедине с собой, прислушаться под рокот волн и порывы ветра к собственному внутреннему голосу ... Исландия, я очарована тобой ... Надеюсь, я еще побываю на этой земле!" Гончарова Ольга, 2011/11/16
"Исландия меня покорила! Причём сразу и вся: не было мест, которые бы меня оставили равнодушной или слегка удивлённой.Там всё другое, волшебное яркое, и очень контрастное: рядом вода и вулкан, лед и пар. Очень благодарна милой девушке Тане Ящук за поездку на величественные Западные фъорды, они оказались вовсе не суровыми и холодными, а тёплыми и приветливыми. На З.Ф. я увидела самый красивый в Исландии каскадный водопад Диньянди, со скалы Латрабъярг - чудесных и доверчивых тупиков, которые запросто позволяли себя фотографировать с 20 см и совершенно не боялись людей.И ещё очень впечатлили гренландские акулы, увиденные мною с парома. Но так много мест, в которых я ещё не побывала, поэтому обязательно вернусь в Исландию! До встречи и ещё раз спасибо!" Светлана, 2010/08/25