У
1972 році в Києві вперше для відвідувачів відкрив свої дверцята тепер
уже відомий Музей книги та друкарства. Саме цей рік в історії вважається
Міжнародним роком книги за визначенням ЮНЕСКО. Не випадковим є і місце, на якому знаходиться цей музей, адже це будівля тепер уже колишньої
типографії Києво-Печерської лаври,що знаходиться на території
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Музей дає нам змогу ознайомитися з унікальними експонатами вітчизняного
книгодрукування. Починаючи ще з першовитоків і закінчуючи виробництвом
книг на сучасному етапі. Тут є і рукописні книги, і раритетні видання з першими творами православних українських письменників, і зразки книжкової
графіки та, навіть, старовинна друкарська техніка 17-18ст. На
сьогоднішній день в Музеї знаходиться більше 55 000 експозиційних
одиниць.
Музей
має 5 залів, в трьох з яких постійно проводять виставки, а в двох
періодично, оскільки вони переважно тематичні. Експонати в трьох залах
розподілені на групи:
- Рукописні та стародруки;
- Книги та книгодрукування 18-19 століть;
- Книги та книгодрукування 20 сторіччя;
- Книги як предмет матеріальної культури.
Заходимо
до першої зали, і потрапляємо відразу ж до Східної Європи, до наших
предків - слов'ян, де можемо спостерігати зародження писемності. Тут ми
можемо побачити перші абетки - Кирилицю та Глаголицю; деякі копії
рукописів 12 ст. - "Слово о полку Ігоревім”, "Пересопницьке Євангеліє”,
"Повісті временних літ”. Також музей володіє унікальними експонатами
стародруків Петра Могили, Лазара Барановича. Інокентія Гізеля та інших
не менш відомих культурно-освітніх діячів. Існує виставка присвяченна
саме українським друкарням: Чернігівській, Острозькій, Львівській та
звісно ж Києво-Печерській. Далі
переходим до експозицій присвяченим розвитку сучасного друкарства в
Україні та Європі в цілому. Тут наша подорож розпочинається "Енеїдою” І.Котляревського датованою 1798 роком. Поступово переміщуємося до першого в
Україні букваря під назвою "Граматика” датованого 1857 роком. І
закінчуємо перегляд прижиттєвими виданнями Лесі Українки, Тараса Шевченка,
Івана Франка та інших не менш відомих особистостей.
