«Священна корова нової української словесності», саме так критики називають Юрка Андруховича. Яскравого представника сьогоднішнього літературного процесу в Україні.
Юрій Андрухович був лідером досить відомої поетичної групи під назвою БУ-БА-БУ, що розшифровується як «Бурлеск – Балаган – Буфонада». В цій, так званій, ієрархії він посідає почесне місце Патріарха. Саме звідси він і отримав прізвисько «Патріарх української поезії». Він є засновник постмодерністської течії в українській літературі, яка прямує до «карнавального» втілення. Доказом виступає перший в україні постмодерністський журнал «Четвер», засновником якого є Андрухович та немало відома нині особистість Ю. Іздрик. Щодо творчості Андруховича, то він уже має, таки не маленький віз своїх праць. До яких входять як поетичні, так і прозові твори. Першою його поетичною збіркою є «Небо і площі» (1985), а далі пішли «Середмістя» (1989); «Екзотичні птахи і рослини» (1991)… В своїй поетиці провідною темою є наполегливе шукання «духовної вертикалі буття», ліричні герої постають в масках, кожен новий герою – нова «маска». Проза Андруховича, не менш цікава. Першим був опублікований цикл оповідань «Зліва, де серце» (1989) – майже фактографія служби автора у війську. Далі йдуть романи: • «Рекреації» (1992); • «Московіада» (1993); • «Переверзія» або «Збочення» (1996); (цей твір заслужив слави культового літературного твору. Можливо саме через його автор вважається культовим письменником. Хоча й ця праця не з легких.) Деякі літератори висувають думку, що саме ці три романи складають своєрідну трилогію. Оскільки вони поєднанні між собою жанрово-стилістичною сумішшю ( «чорний реалізм», сатира, сповідь, готика…), так час розвитку дії обмежується, головним героєм кожного з них є поет-богема… У 2011 році Вийшла найбільша книга Андруховича – «Лексикон інтимних міст», яка має під 600 сторінок. Як говорять критики, вона є «автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника». Адже в ній розповідається про 111 міст, які відвідав сам автор. Твори письменника перекладенні на 8 європейських мов. Та й сам Андрухович має у своїй скарбниці низку перекладі зарубіжних письменників, таких як Шекспір,Т. Конвіцького, Райнер Марії Рільке… Юрій Андрухович удостоєний низки премій, він є Лауреатом літературної премії Благовіст (1993); премії Рея Лапіки (1996); міжнародної премії ім. Гердера (2001), а також нагороджений Премією Світу ім. Еріха Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюск(2005)… Тож не забуваймо своєї рідної літератури, будьмо обізнаними! Приємного прочитання книг) Використані джерела: