Ця таємнича книга, написана не менше ніж 500 років тому невідомим автором невідомою мовою. У 2011 році групою вчених університету Аризони (США) було встановлено, що рукопис був створений між 1404 і 1438 роками, а присутнє в ньому одне реалістичне зображення міста, на якому видно замкову стіну з зубцями, які зустрічалися тільки в Північній Італії на початку XV століття вказують на те, що книга написана італійцем.
«Рукопис Войнича» намагалися розшифрувати безліч разів, але й досі не існує повного перекладу всієї книги. Таку назву рукопис отримав через американського книготорговця польського походження, вихідця з території сучасної Литви - Вілфріда Войнича , який придбав її в 1912 році. У книзі налічується приблизно 240 сторінок тонкого пергаменту. На обкладинці немає ніяких написів або малюнків. Розміри сторінки - 15 на 23см , а товщина книги - менше 3 см. Пропуски в нумерації сторінок мабуть, вказують на те, що деякі сторінки були загублені та й сама нумерація досить старовинного походження. Текст написаний пташиним пером, ним же виконані й ілюстрації, які розміщені на всіх сторінках , за винятком останньої частини. Малюнки грубувато розфарбовані кольоровими фарбами, але досить чіткі та виразні, напевно були нанесені вже після написання книги. Судячи з них, у книзі є декілька розділів: «Ботанічний». На кожній сторінці цього розділу знаходиться зображення однієї іноді двох рослин та декілька абзаців тексту. « Астрономічний» розділ містить круглі діаграми, деякі з них із місяцем, сонцем і зірками, імовірно астрономічного або астрологічного змісту. «Біологічний». В цьому розділі текст щільний та нерозривний. Він оточує зображення тіл, головним чином голих жінок, що купаються в ставках або протоках. У «Космологічному» роздл також розміщені певні кругові діаграми, але незрозумілого сенсу. «Фармацевтичний» розділ вміщує в собі безліч підписаних малюнків частин рослин із зображеннями аптекарських посудин на полях сторінок. У ньому також є декілька абзаців тексту, можливо, з рецептами.
Текст досить ясно написаний зліва направо, із злегка «уривчастим» правим полем. Текст розділений на абзаци або частини, іноді з відміткою початку абзацу на лівому полі. У рукописі немає звичайної пунктуації. Почерк стійкий і чіткий, начебто абетка була звична писареві, і той розумів, що пише. Взагалі абетка манускрипту не має візуальної схожості ні з однією відомою системою письма. Оскільки розшифровані лише фрагменти текст.
Єдиною «зачіпкою» для визначення віку книги та її походження вважають ілюстрації на яких зображені одяг і вбрання жінок, а також пара за́мків на діаграмах характерні для Європи періоду між 1450 і 1520 роками. Найчастше рокопис датується саме цим періодом.
|