Сучасні проблеми книговидавничої справи в Україні
досі залишаються не вирішеними. Державний книжковий ринок наповнює дешева російська
продукція, яка за якістю ні в чому не поступається українській. Тому, російська
книжка є популярною серед українців, що, в свою чергу, руйнує позиції
української мови. Це головна проблема сьогоденної української книжки.
Більшість видавництв сьогодні
випускає книги за кількома тематичними напрямами. Однак значна частина з них
спеціалізується на випуску літератури одного виду або ж вузької тематики.
Скажімо, „Махаон-Україна”, „Деснянська правда” і „Веселка” видають лише дитячі
книжки, а „Урожай”, „Аграрна наука” – сільськогосподарську літературу.
Виготовленням підручників для ВНЗ займаються „Вища школа”, „А.С.К”, „ВЦ
„Академія”, „Кондор”, „Центр навчальної літератури”, „МАУП”, „КНЕУ” та ін.; на
ділову тематику - „Баланс-клуб”, „Золоті сторінки” та ін.; на юридичну тематику
– „Ін Юре”, „Юрінком Інтер” та ін., а „Український письменник” видає лише
художню літературу, причому переважно твори сучасних вітчизняних авторів. За
обсягом і попитом друкованої продукції в Україні передує навчальна література,
на другому місці – художня й дитяча. Поза увагою названих видавництв лишаються
туризм, фізична культура і спорт, преса та книгознавство, природничі науки
тощо.
Рівень розвитку демократичних
процесів загалом і освіти зокрема в країнах Заходу визначають, як правило,
цифровим показником випуску друкованої продукції на душу населення. В Україні
цей показник вказує на досить невисокий духовний рівень розвитку держави (у
2005 році - 1,15 книги у примірниках на душу населення). Цей показник є дуже
принизливим для країни, яка свого часу серед перших у Європі запровадила
книгописання, а згодом і книгодрукування, книгами якої захоплювалася пізніше
вся Європа.
Показовою для сучасного
книжкового ринку стала зміна демографічно-професійного складу покупців.
Книгарні стали рідше відвідувати пенсіонери, жителі сільської місцевості,
військовослужбовці, робітники, дрібні службовці. Відчутно скоротилося число
бібліофілів, осіб, що збирають домашні бібліотеки, активістів громадської
організації книголюбів. Одночасно збільшилася кількість покупців з кола
віруючих різних конфесій, прихильників філософських течій та екзотичних східних
релігій (буддизм, індуїзм, даосизм тощо).
Різко зросло число зацікавлених
іноземними мовами й літературами, а також виданнями з питань права, бізнесу,
фінансових відносин. Такі зрушення відбулися внаслідок зміни державного устрою,
що призвело до перерозподілу соціальних статусів значної частини населення
України і як наслідок, – формування у нього нових інтересів.
