За способом зображення розрізняють фотовидання, альбоми й атласи креслень (науково-технічні, архітектурні) і видання художньо-образного характеру.
За матеріальною конструкцією розрізняють книжкові, аркушні й карткові ізовидання.
До книжкових ізовидання відносяться:
- альбоми з мистецтва, що містять репродукції творів живопису, графіки, скульптури, архітектури, прикладного й народного мистецтва або оригінальні авторські форми (гравюри, офорти, літографії, монотипи і т. ін.);
- фотоальбоми: документальні, історичні, портретнобіографічні, пам'ятні, з кіно і театрального мистецтва й оригінальні видові, публіцистичні;
- науково-технічні альбоми: медичні, природничо-наукові, робочих креслень та ін.;
- видання неальбомного типу по образотворчому мистецтву, що містять значний обсяг ілюстрацій. Сюди ж можна віднести й картографічні атласи.
До аркушних ізовидань належать плакати, афіші, буклети, репродукції, естампи. Карткову форму мають листівки, календарики, календарні стінки.
За особливостями виготовлення друкарської форми розрізняють естампи, форми для друку які виготовляються самим художником (станкова друкарська форма), і репродуковані ізовидання, форма для яких виготовляється поліграфічним методом.
За функціональним призначенням ізовидання поділяються на нормативно-інструктивні, наукові, виробничо-практичні, навчальні, масово-політичні, науково-популярні й рекламні.
За читацькою аудиторією:
- на масового споживача, що має в своєму розпорядженні елементарну початкову підготовку в сприйнятті зображень;
- на порівнено підготовленого споживача, що володіє певним обсягом відомостей, необхідних для сприйняття ізовидань, складніших за функціональним і читацьким призначенням;
- на споживача-фахівця, професійно пов'язаного з вивченням, виробництвом і розповсюдженням (зберіганням) ізовидань. Це художники, колекціонери, фахівці|спеціалісти| у галузі інформації, бібліотекарі, бібліографія, музейні працівники і т.ін.
Посмотреть на Яндекс.Фотках
|
