Видання – це найголовніший вид документа, головне джерело інформації, універсальний засіб соціальної комунікації.
Видання класифікують за такими ознаками: цільовим призначенням, обсягом, складом основного тексту, структурою, ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації і т. ін. Це дозволяє здійснити внутрішньовидову класифікацію видань, визначити їх різновиди і типологічну розмаїтість.
За цільовим призначенням виділяють такі типи видань: офіційне; наукове; науково-популярне; науково-виробниче; виробничо-практичне; нормативне виробничо-практичне; навчальне; суспільно-політичне; довідкове; видання для дозвілля; рекламне; літературно-художнє.
За ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації розрізняють п’ять видів видань:
1. інформаційне – містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, ті, що не публікуються) або результат аналізу й узагальнення відомостей, поданих у першоджерелах;
2. реферативне – інформаційне видання, що містить упорядковану сукупність бібліографічних записів, включаючи реферати. Існує чотири види РВ: документів з якоїсь галузі, предмета, проблеми. Він має предметний, авторський та інші покажчики (наприклад, РЖ „Інформатика”); реферативний журнал (РЖ) публікує в систематизованому вигляді реферати; реферативний збірник (РЗ) – містить добірки рефератів з конкретних проблем. У ньому розміщені статті теоретичного й оглядового характеру, переклади, бібліографічна інформація і т.ін.; експрес-інформація – це розширений реферат якось найбільш значущого первинного документа, що виходить друком у дуже стислий термін; інформаційний листок – реферативне неперіодичне видання, що відображає відомості про передовий виробничий досвід або науково-технічне дослідження.
3. бібліографічне – інформаційне видання, що містить упорядковану сукупність бібліографічних записів. За призначенням виділяють чотири види бібліографічних видань: державне БВ (бібліографічне видання) – інформує про видані в країні документи на основі їх державного обліку. Серед державних БВ, що видаються Книжковою палатою України, – „Літопис книг”, „Літопис образотворчих видань”, „Літопис газетних статей”, „Літопис журнальних статей” і т. ін.; науково-допоміжне БВ – покликане допомогти науково-дослідній діяльності. Допоміжні покажчики різного роду (іменні, предметні, географічні й ін.) забезпечують швидкий пошук необхідної інформації; рекомендаційне БВ – покликане допомогти загальній і професійній освіті, самоосвіті й пропаганді знань; професійно-виробниче БВ – призначене на допомогу практичній професійно-виробничій діяльності.
4. оглядове – це інформаційне видання, що містить публікацію одного чи кількох оглядів, які включають результати аналізу та узагальнення представлених у первинних документах відомостей. Бібліографічний огляд (БО) – являє собою повідомлення про первинні документи. Завдання бібліографічного огляду – відбір певних первинних документів, їх бібліографічний опис і характеристика змісту. Реферативний огляд (РО) – представляє собою узагальнену характеристику питань, що розглядаються в первинних документах, без їх критичної оцінки. Аналітичний огляд (АО) – містить всебічний аналіз первинних документів, що розглядаються, їх критичну аргументовану оцінку, обґрунтовані висновки й рекомендації з досліджуваних питань. Прогностичний огляд (ПО) містить оцінку тенденцій розвитку науки, виробництва, суспільства, на основі якої компетентні органи можуть прийняти рішення, розробити короткострокові й довгострокові плани розвитку тої чи іншої галузі, території, наукових досліджень і т.ін.
5. дайджест – видання, що містить публікацію у вигляді добірки відібраних і згрупованих витягів (виписок) із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення. Це може бути добірка найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань.
За інформаційними знаками (знаковою природою інформації), тобто домінуючим у виданні способом фіксації повідомлень увесь масив видань поділяється на 4 види:
1. текстове – видання, зміст якого передається знаками природної мови. Їх основу складає словесний (мовний, літературний) текст, що складається із фраз і слів, значення яких відомо реципієнту (читачу) або може бути знайдено в тлумачному словнику;
2. нотне – це різновид видання, більшу частину обсягу якого займає нотний запис музичного твору.
3. картографічне – видання, більшу частину якого займає картографічний твір (один або кілька).
4. ізовидання – видання, більшу частину якого займає зображення, тобто відтворення живописного, графічного, скульптурного твору, спеціальної або художньої фотографії й інших графічних робіт (креслень, діаграм, схем тощо).
Нотне, картографічне й ізовидання є нетекстовими виданнями, у яких значення передається за допомогою знаків штучної мови (нотних, картографічних), або немовними знаками (образотворчими). До перших відносяться нотні й картографічні видання, до других – ізографічні видання (ізовидання).
За матеріальною конструкцією (або формою видання) розрізняють такі види видань: книжкове; журнальне; аркушне; газетне; карткове; буклет; плакат; листівка; комплектне видання; книжка-іграшка.
За обсягом, тобто за кількістю сторінок, а також паперу, витраченого на виготовлення одного екземпляра видання, весь масив поділяється на три види: книга; брошура; листівка.
За структурою розрізняють такі види видань: серія; однотомне; багатотомне видання (багатотомник); зібрання творів; вибрані твори.
За класом художньо-поліграфічного виконання видання поділяються на:
видання підвищеної якості (подарункові, ювілейні, сувенірні, факсимільні, експортні, особливо ретельно оформлені); видання в прикращеному оформленні;
видання в звичайному й економічному оформленні.
Посмотреть на Яндекс.Фотках
|
