Напевно, книга – це машина часу, за допомогою якої ми завжди можемо повернутися в минуле чи дізнатися про події, які чекають нас в майбутньому. Мене завжди хвилювало питання подорожей в часі. Стосовно цієї теми створювались фільми (документальні і фантастичні), вчені висували різноманітні теорії…

Людство шукало спосіб подорожей в часі, не розуміючи, що вже давно винайшли його. Хіба нема книжок з історії, чи тих, що розповідають про наше сьогодення у вигляді щоденників та всіляких реалістичних творів? Чи можна заперечити, що ми не маємо видань, які б досліджували майбутній розвиток світу, суспільства, держав тощо? Останнім часом надто популярними стали книжки з пророцтвами Ванги та інших чаклунів і екстрасенсів. Ці книги пишуть про те, чого ще не відбулось. Ось і маєте приклад подорожей в майбутнє!

Читаючи різноманітні класичні літературні твори, я завжди уявляю ту епоху, ту людину, яка писала свою повість чи роман. Перед очами постає напівтемна кімната з величезним столом, за яким і вдень, і вночі працює, скажімо Франко, чи Пушкін, чи Джек Лондон… Далі, коли автору вдається захопити в полон моє образне мислення, я опиняюсь у вирі тих подій, про які йдеться сторінками видання, спілкуюсь з тими героями, переживаю всі пригоди разом з ними. Прочитавши книгу, в мене залишаються незабутні спогади, про все, що я пережив у 1880-х роках, у часи Київської Русі чи Гетьманщини.

Мабуть, я - божевільний, чи - романтик, чи - божевільний романтик… Проте, я знайшов свою машину часу, з якою можу почати подорожувати будь-якої хвилини.