Окса́на Стефа́нівна Забу́жко
(19 вересня 1960, Луцьк) — українська поетеса, письменниця,
літературознавець, публіцист. У своїй творчості письменниця приділяє
багато уваги осмисленню української ідентичності і при цьому часто
користується методологією фемінізму та постколоніалізму.Про письменницю… читацька аудиторія…
…
Мій читач — це, головним чином, той середній клас, який наша держава
знищує податками і намагається вбити в землю, а він все одно паросточки
пускає. Мені цікаво писати саме для мого читача, а не таку літературу,
яка б продавалась в електричках. Хоча саме вона — за великим рахунком —
рятує національну літературу в цілому. Американська література — це
все-таки не так Фолкнер чи Селінджер, як Стівен Кінг, про якого ти можеш
поговорити зі своїм перукарем (а про Фолкнера не поговориш!).
Український перукар свого Стівена Кінга немає... літературні вподобання…
…
Я б почала з Лесі Українки, яка, до речі, теж не прочитана, теж
забетонована і її теж не завадило б перечитати хоча б з огляду на її
глибоко дворянське походження — з герцогської родини XIV століття.
Причому прочитати з відповідними інтерпретаціями європейського
лицарського міфу. Вона багато в чому для мене знакова фігура
альтернативного — ненародницького і зовсім нерадянського — українства.
До речі, це постать, яку радянська літературознавча традиція не
потрапила навіть спрофанувати, настільки вона була чужорідною. По-моєму,
тільки зараз Наталя Вітренко захотіла якось її убрати в рушник і
повісити портрет на сцені, що для мене було повним культурним шоком —
символ абсурду нашого життя. Шляхетна пані у вишиваному рушнику і під
нею — наша Наташа. Знаково — це той же культурний суржик, що й Вєрка
Сердючка. Мені дуже імпонує в інтелектуальному дискурсі Липинський.
Приваблює лінія, котра пішла на еміграцію: Костецький, Шевельов, в
певному сенсі Чижевський — тобто та інтелектуальна еліта, котра в 1929
році у нас в Україні скінчилася. Обов'язково Василь Стус. Дуже
філософічна поезія, напрочуд високої внутрішньої самодисципліни і
колосального етичного рівня.- Що порадили б теперішнім студентам?-
Я завжди кажу у всіх аудиторіях, повторюю, як мантру: "Треба менше
дивитися телевізор, якомога більше читати хороших книжок і слухати
якісну музику". Бо, коли я питаю у водія в автобусі, навіщо крутить
шансон, він відповідає, - так це ж радіо. Це пасивне сприйняття, що
грають, те й пускають. Ну і, вибачте, у місті Івасюка не мати
пристойного якогось бодай одного fm-каналу, де б звучала гарна музика...
Це ж справа престижу. Люди, які приїжджають у міста, що претендують на
роль культурної столиці, як ось, Чернівці, хочуть почути не шансон і не
попсу, а почути, чим це місто прикметне в тому числі і в музичній
культурі.
|